добрий ранок
здмухнув із вікон
пелюстки фіранок
і явився
у натурному класі
день нинішній, у всій
буденній красі…
приладнали
на етюдники і мольберти
паперу ва́тманського листи –
і
порозсіда́лися всі…
…на подіумі,
у туманній задумі –
день-натурник, як у оптичному фокусі…
біліють аркуші
на етюдниках і мольбертах –
наче можливі
листи щасливі
без адрес на вірогідних конвертах…
зашурхотіли
пензлі і олівці –
творча робота у довільній техніці:
тема – не обумовлена, а завдання –
виявити-зобразити
характер і на́міри
поточного дня
усі люди – митці-маляри́,
інтуїтивні художники:
хтось інеєм
вписує
янго́ликів у шибки́,
а ще – на противагу морозам –
акварельно-прозорі вазони-квітки
водружає
на текстурно-потріскані підвіконники…
інший пише передчасну весну,
недоречну –
зелену з-під білого – радість
синьокрилу і голосну́…
третій – пером і тушшю
по білому аркушу – чорну малює війну…
хтось – туманності маркізе́тові…
галактик умовні парсе́ки
і розмаїті шовки…
сузір`я Великого Воза ,
а на Возі – кремезні житні сніпки
…дівчата-жінки, вишиванки…
ореоли-вінки,
чоловіки…
козаки-чумаки…
…а тут знову малюють війну –
сучасну,
історично-реальну…
…хтось приписав дню
двозначну
усмі́шечку хижу-заздрісну,
інший на іншому аркуші ватману –
зобразив у́смішку щиру,
чисту-дитячу-наїв-ну…
той – синиць за горішками на балконі,
той – жалі і печалі любовні…
…тендітна панянка
і на червоному столику – чорна кава:
грає рефлексами порцелянова філіжанка,
картинка - наче і справді жива…
…під старими покрученими березами –
грибів красива дружна сім`я…
у сусідстві – гординя точить заздрісне лезо
і на вістрі сонячний промінь сліпуче сія…
необмежена
вільна тема:
хто ми? де ми?..
а за вікном натурного класу – зима:
відповіді нема
…пролунав
ізвідкись згори - з-під стелі -
сріблясто дзвінок:
здавайте ваші гризайлі-пастелі -
закінчився з малярства урок…
підвівся натурник-день
і згріб докупи
малюнки-ескізи-етюди:
яким він буде?
середньо-арифметично-таким,
як су-спільно його зобразили люди…
30.01.2016
ВОДРУЖАТИ, аю, аєш, недок., ВОДРУЗИТИ, ужу, узига, док., перех., ц.-с., уроч., рідко. Ставити, закріплювати щось на чому- або в чому-небудь.
ні, "до великої" не годиться – ніяких означень не треба: просто докупи, а вже тоді, якби була охота, вже міркувати яка та купа і що з нею далі буде
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ДОКУПИ присл. В одно місце; разом. Ой три шляхи широкії Докупи зійшлися (Тарас Шевченко) - словник обумовлює наголос на останньому складі... докупИ тобто - як Ви?
то ви написали так, ніби він горнув до якоїсь купи, що вже була раніше: до купи жовтого листя, що її приготували на спалення тощо. насправді ж купа ( малюнків ) виникла саме в результаті згрібання – згрібання докупи. не вірите? треба "докупи"
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
цей момент не викликає у мене особливого проти Вас протесту - бо можна й докупи згребти, але це є прикладом смакової правки - скажіть, як би ТРЕБА БУЛО, якби я поставила означення великої, наприклад, до обставини місця - купи : він - згріб: згріб куди? до купи - до якої купи? - великої....
ви хочете, щоб він згріб - ЯК? - докупи, а я хочу, щоб він згріб КУДИ? - до купи (хоч раніше її і не було, але ж зараз це може бути (яка) велика купа до якої він згріб...
хоч означення мені там і не потрібне зовсім, але заради Вас певно додам - тоді усе у вас буде ок?...
"до ВЕЛИКОЇ купи" 
