Лазурові хвилі
Ясністю омили
Лазурові , та я їм не вірю
Лазурова, світла тепла хвиля,
ніжна та шовкова
Та я їй не вірю
Лазурові води серце моє точать , моє тіло гнітять
Та із вод виносять
Мертве та оголене на твоїм піску , огортаюь мають ласку та красу
Лазурові очі , лазурові руки
Лазурове серце , що так хоче муки
Лазуровість тіло моє має
Імені не знає , і нутра не знає
Де стежина маятник
Відпливів та припливів
Той не знає мертвості у ярах і схилах
Не жива вода в лазуровій хвилі
Лазурові очі неземні світила
Вже не порятують
Змиють гниль з піску , і розчинять тіло
Лазурове серце кровью
Оніміло
Всесвіту камінням
Хризоліт з рубіном
Ніж стирчить у спині
І нема спасіння
