Простак горобець живе поряд з людьми,
Не дуже боїться горобчик зими,
Нікуди не думає він відлітати,
Тримається сірий завжди біля хати.
Не дуже охайний і трохи жебрак,
А ще лінькуватий невдаха-бідак.
То зловить комашку, то щось украде,
Таке ось життя сіромаха веде.
Образить синичку і ластівці шкодить,
Так ніби господар по двору він ходить.
І пісня у нього не дуже складна:
Цвірінь і цвірінь – і уже вся вона.
А ось у коханні він дуже постійний,
Тримає свій шлюб ця пташина незмінний.
Будує житло так не дуже охоче,
Не дуже старанний виходить цей зодчий.
Та користь з пернатого всеж-таки є:
Життя шкідникам горобець не дає.
