Я чув – струмок невпинно
З-під каменя дзюрчав
І з клекотом в долину
Кристально чистий мчав.
Чи зваблений водою,
Чи мав таємний зов –
(Я певною ходою
З ціпком за ним пішов.) 2 р.
Вперед і вперед з узвишшя
Ішов я за кроком крок,
(Робився все чистішим
І жвавішим струмок.) 2 р.
Так це моя дорога?
Струмку, скажи, куди?
Куди? Тож куди?
(Бо ти ж мене привабив
Тим клекотом води.) 2 р.
Що я скажу про клекіт?
Це не співучий плин –
(Це певно спів русалок
З ясних стрімких глибин.) 2 р.
Співай, журчи, мій друже,
Йди радісно в ріку!
(Стоять млинів колеса
На кожному струмку.) 2 р.
Співай, журчи, мій друже,
Йди радісно в ріку!
У ріку! У ріку!
Franz Schubert, Die schöne Müllerin:
Wohin? (Wilhelm Müller)
Ich hört' ein Bächlein rauschen
Wohl aus dem Felsenquell,
Hinab zum Tale rauschen
So frisch und wunderhell.
Ich weiss nicht, wie mir wurde,
Nicht, wer den Rat mir gab,
Ich musste auch hinunter
Mit meinem Wanderstab.
Hinunter und immer weiter
Und immer dem Bache nach,
Und immer frischer rauschte
Und immer heller der Bach.
Ist das denn meine Strasse?
O Bächlein, sprich, wohin?
Wohin? Sprich, wohin?
Du hast mit deinem Rauschen
Mir ganz berauscht den Sinn.
Was sag ich denn vom Rauschen?
Das kann kein Rauschen sein:
Es singen wohl die Nixen
Tief unten ihren Reihn.
Lass singen, Gesell, lass rauschen
Und wandre fröhlich nach!
Es gehn ja Mühlenräder
In jedem klaren Bach.
Lass singen, Gesell, lass rauschen
Und wandre fröhlich nach!
Fröhlich nach! Fröhlich nach!