Ти вірна та ніжна, неначе лебідка,
Дзвіночком твій лагідний голос дзвенить.
Живеш, цвітучи, ти, матусенько - квітка
І дай тобі Боже сто років прожить.
Закралося срібло у чорне волосся,
Підкреслила складочка алі уста.
А може усе це мені лиш здалося?
І зовсім, тебе, не змінили літа.
Я ніжно, тебе, обіймаю, рідненька,-
За все тобі низький уклін до землі.
Ти най-найдорожча лебідочко - ненько,
Ти най-найніжніша за всі матері.
