…Спостерігаючи за цими істотами, не міг збагнути, як це ще досі не трапилось біди. Інколи по-
думки я називав цю планету домівкою Хаосу. Зрештою все, що тут бачив, було парадоксальним.
Всі, хто хоча б чимось були подібні до нас із вами, всередині виявлялися прогнилими до самих
нутрощів. А старі і некрасиві індивіди заворожували внутрішнім ледь помітним чистим світлом,
яке, здається, і підтримувало цей світ, щоб він не розлетівся до всіх чортів. Тут я прикусив язик.
Оце так… Напевно, це все через повітря, яким я дихаю! Старі забобони на мить ожили в мені.
Вгорі згущуватися хмари. Почалася злива…
Залиште повідомлення після звукового сигналу.
Якщо вам набридли люди, вийдіть із залу.
Покиньте цю планету. Зачиніть за собою двері.
Побільше вина та крові. Хай живе Мері!
Щаслива дівчинка в країні ілюзій
Заблудилася, як Аліса серед повій.
В димовій завісі заплуталась, як риба.
Сіті окутують її тіло. На вулиці злива.
Бог докурив її цигарку. Мокра дорога.
Переходьте на зелене, поки ще є змога.
Машина влітає в юрбу, чути крики і гам.
Там хтось – праведник, а інший випив сто грам.
Це колесо Сансари, фортуни чи Бога?
Марія помирає молода. Швидка допомога
Приїхала запізно: таке буває.
Підсудна вільна. Вона вміло башляє.
18.11.2017
…Коли я дивився як повільно відходить у вічність Марія, то не міг зрозуміти, що саме я відчув
в цю мить. Над нею підіймався маленький промінчик світла. Саме тоді вперше в житті заплакав.
Мені було важко зупинитися. Сльози повільно котилися по обличчю, і я не зміг нічого вдіяти. По
вікні стікали краплі води…