Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: laura1: Якби могла літати - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ laura1 відповів на коментар Георгій Грищенко, 21.01.2018 - 18:45
Дякую Вам, пане Георгію! Рада, що завітали.
laura1 відповів на коментар Олеся Лісова, 19.01.2018 - 23:15
Дуже цього хотілося б, пані Олесю. Але, як ми знаємо, поки що це неможливо. На жаль. Кожного дня чуєш, що когось вбили. Та і реальної кількості загиблих ми не знаємо. Як сумно. Вже четвертий рік йде війна, а досі не віриться, що це в нас, в Україні. В країні, де живуть гостинні, миролюбні люди.
Дякую Вам, пані Лано, що завітали. Це - стан нашої Батьківщини. Вбивають наших хлопців. В їхніх матерів - гірке майбутнє. А хтось танцює, співає для тих, хто вбиває. Інші навчаються в кращих вузах Європи. І багато молоді взагалі залишає Україну.
Марія Романюк., 19.01.2018 - 00:36
І бачить вона сина в крові на полі бою.Біль українських матерів. laura1 відповів на коментар Марія Романюк., 19.01.2018 - 00:42
Дякую, пані Маріє, що прочитали. Не знаю взагалі, чи можна витримати смерть своєї дитини. А якщо ще і єдиної
laura1 відповів на коментар Надія Башинська, 19.01.2018 - 00:36
Хотілось би, пані Надіє вірити в краще. Та кожного дня вбивають наших найкращих хлопців. І для їх матерів це "краще" не настане ніколи. Дуже боляче. Ця енергія болю і страждань постійно проходить крізь мене.
laura1 відповів на коментар Коток Оксана, 19.01.2018 - 00:32
Дякую, пані Оксано, що прочитали. Те, що вірш пройшов крізь моє серце і душу, це точно.
GreViZ, 18.01.2018 - 20:42
Чудово, очима душі побачено про неспокій материнського серця. Це і наш всезагальний біль.
Це не просто неспокій. Це кожний день, сповнений неймовірної тривоги і розпачу. Ти нічого не можеш вдіяти, лише молитися. І для матері кожний день чекання на дзвінок, як ціла вічність. Думаю, що ті матері, в яких сини на війні, проходять всі кола пекла. І час дуже, дуже повільно тягнеться.
laura1 відповів на коментар Валентина Мала, 19.01.2018 - 00:23
Дякую Вам, пані Валентино, що прочитали.
Ганна Верес, 18.01.2018 - 18:25
Прекрасний реалістичний вірш, Ларисо! Саме такі почуття переживає кожна мати, син якої на війні.
laura1 відповів на коментар Ганна Верес, 19.01.2018 - 00:22
Він і справді реалістичний, пані Ганно, бо коли писала його, то все материнське горе пройшло крізь мене енергією болі.
laura1 відповів на коментар Ніна Незламна, 19.01.2018 - 00:19
Дякую Вам, пані Ніно, що завітали. В мене теж болить душа. Коли писала цей вірш, немов вся материнська біль пройшла крізь мене струмом. І це нелегко.
Дякую Вам, пані Надіє. В мене теж розбите серце. Кожного дня гинуть наші хлопці. І кажуть, що набагато більше, ніж нам повідомляють. А в нас все АТО.
|
|
|