Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Serg: Шевченку - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Serg відповів на коментар Анатолійович, 12.03.2018 - 00:14
Слабину не маємо права давати...Діти й онуки позаду... Приємно бачити, друже! Авель Штерн, 09.03.2018 - 10:30
добре почалиале потім розгубили як твір школяра складається враження що десь допомогала писати мама Serg відповів на коментар Авель Штерн, 12.03.2018 - 00:12
Та це в мене з дитинства: добре починати і ще краще закінчувати... адже коли допомагає Матуся, то це святі строки мудрості!!!! Боже, як же я зараз хотів би бути тим школярем! Крилата (Любов Пікас), 09.03.2018 - 09:48
Так. Ще не той Дім у нас, в якому би хотів жити Шевченко. Але збудуємо. Я вірю.
Serg відповів на коментар Крилата (Любов Пікас), 12.03.2018 - 00:09
У сімї великій новій Будемо ми жити... Як всі "рожі урядові" У тюрьмі сидіти! Макієвська Наталія Є., 09.03.2018 - 09:34
Дякую за вірш Шануймо Тараса, як батька свого, він один наш поводир і пророк, а слова його золоті, сплітаються у слави вінокСвітла (Імашева Світлана), 09.03.2018 - 08:11
Я сприймаю Тараса Шевченка так:Тарасу Шевченкові В часи смутні, як облягає тьма І манівцями в сутінках блукаєм, Прозрінням-словом вражена юрма Стає народом, духом оживає. Ти був, Тарасе, - і прозріли ми, Ти охрестив тим Словом Україну, Ми нацією стали між людьми, Що бореться за волю - без упину. Читають нині твого "Кобзаря" Ті, що колись були "ненарожденні", Для них твоя високая зоря Висвічує поезії вогненні... Знов Катерина молиться в імлі І оживають, гнані і повсталі, "Малі оті раби німі" І гайдамаки, саджені на палі. Звучить прокляття всім земним царям, А в душах озиваються луною Великії, пророчії слова: "В своїй хаті - своя й правда, і сила, і воля..." Вже України-бранки голова Вінком свободи золотим прибралась, Чом так болять мені твої слова: "Караюсь, мучуся, але не каюсь..." Serg відповів на коментар Світла (Імашева Світлана), 12.03.2018 - 00:02
Сприймає хай кожен як може. Одного бажаю усім: Щоб чобіт чужинця, о БОЖЕ!, Ніколи не бачив наш дім! Valentyna_S, 09.03.2018 - 00:25
Немає ж бо раю на грішній землі...Лиш думки нічим і ніколи не скуті! |
|
|