Без одягу ти - краще Аполона,-
Твій торс - очам дарунок!
Ти пальчиком торкнувся лона,-
А потім - ніжний візерунок.
Здіймались груди і жадали ласки плечі,
Бажання хвиля, пестощів запал!
Горіли, біля ліжка, хіті свічі,
І тихий блюз з віконця долітав...
На мить, у млості, доторкнувся до зап'ястя,
Приліг біля півзігнутих колін,-
В жагучих крапельках хмільного щастя,
Попали ми в омріяний полон!
В полон нездійнених палких бажань,
В якому - щастя, забуття, запал,
Від хмільних стогонів й палань,
Розхвилювався в житі наш затон...
Переклад з: Виктория Р
13.08.2015. ID: 599502