Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Наталя Данилюк: Листопад прощається… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Анатолійович, 17.11.2018 - 20:35
Печальне... Високе...Але з надією і оптимізмом - весна невідворотня! Гарно пишеш, Наталочко! Мені після прочитання чергового твого твору аж незручно казати тобі "ти"... Такого майстра слід величати на "Ви"!
Валя Савелюк, 14.11.2018 - 09:20
Пора самозаглиблення й безлюддя,Терпких чаїв і захололих рук… - гарна пора і вірш гарний Н-А-Д-І-Я, 13.11.2018 - 20:33
Гарна картинка осені:Сумна пора сповільнення, коли Вже не женешся за шаленим темпом. А листопад прощається контемпом І все ніяк тобі не відболить. Lana P., 13.11.2018 - 19:12
Є щось таке високе і печальне Ви дуже, Наталонько, відчуваєте красу природи і вона вам віддячує дарами, як і чудовими віршами
*SELENA*, 13.11.2018 - 15:27
гарно про мінорні дні листопада. душа осені – "самотнє деревце, Розвінчане з медовим сяйвом літа." - тонко підмічено - Тетяна Горобець (MERSEDES), 13.11.2018 - 12:48
Так гарно Наталочко!!! Дуже люблю твої вірші сонечко!!!Зачарована ними!
Окрилена, 13.11.2018 - 12:35
Несправджених ілюзій, прийняття,Бо як-не-як, тепла було чимало: Шмагали зливи, втім, не бракувало Ін’єкцій сонця у твоє життя. Прощання бере з собою спогади про сонце Оптимістично і тужливо водночас Наталя Данилюк відповів на коментар Окрилена, 13.11.2018 - 12:43
Так і є. Зима все ближче, з кожним прохолодним ранком її подих все відчутніший, а літо віддаляється, як човник у безкрайньому морі... Дякую, Наталочко!
|
|
|