Мете біленький сніг в вікні,
Немов зерно хтось сіє.
Згадалося в думках мені,
Гадання на Андрія.
Смачні пеклися пампушки,
Варенички варились.
В печі кипіли галушки.
У ніч свічки палились.
На небі вже зійшла зоря
І почалось гадання.
Побачив хтось богатиря,
А хтось палке кохання.
Вгорі висіла калита́́,
Її вкусити треба.
В різні боки вона хита,
А в ній така потреба.
Дзвеніли співанки гуртом
І саме на Андрія,
Дружив собака із котом,
В дівчат збувалась мрія.
Чию пампушку першу з'їсть,
Сірко чи Мурчик швидко.
До того завітає гість,
Промовить їй "лебідко..."
Зима трусила білий сніг,
У день той кожен мріяв.
Це свято радісне для всіх,
Первозванного Андрія.
Який же хороший вірш,Танюшко:і про гадання, і про традиції.Наче пісня. 
