Задумайся, будь ласка, любий друже!
Скажу по правді, в серці заболить,
Коли повім тобі, "достойний муже",
Про силу ту, що землю боронить!
Про вічний страх і посивілу втіху,
Про солод мужніх заржавілих сліз,
Про ластів'ят, що не летять під стріху
І без коліс напівзогнилий віз!
Про тих солдат, що все лишили вдома:
Глибокий спокій і сувору ніч,
Тепер життя в них колеться від грому
І бій зі смертю - то вже звична річ.
А десь далеко, так далеко - вдома -
За хатою там вишні розцвіли,
Стареньку маму сильно мучить втома,
Як мучить птицю рана від стріли.
А так далеко, так далеко - вдома -
За хатою там вишні розцвіли,
Гниє поволі змочена солома,
Бо вдома діти вік вже не були!
20 квітня 2019 р.