*********
Минулий час таїть в імлі дзеркал
Відчужених та непотрібних свідків,
Забутих днів надтріснутий вокал,
Днів, що течуть в розпливчасте «нізвідки».
Такий він, час, його не осягти,
Не полонити в лампі, наче джина.
Але ж… Чудова думка! Зберегти
Ту лампу, щоб колись лихої днини
Дивитися, як вогник мерехтить,
Як час клубиться у своїй в’язниці,
І зігрівати серце ( що за мить! )
Можливістю, яка от-от здійсниться.
Та ні. Ловити час – непевна річ,
Є інший спосіб, щоб його спинити:
Творець хвилин, і тижнів, і сторіч
Навчить мене, лиш варто попросити.
