Маленьке серце бува різним,
Та грає роль велику в нас.
Буває ніжним і вразливим.
Сердець немає про запас.
Воно на все відреагує,
Надто чутке, бо в нас живе.
І кожним кроком все ж керує,
І настрій завжди надає.
Воно- всесильне, хоч маленьке,
Хоч плаче часто, бо болить.
Хіба хто скаже, що слабеньке,
Коли образу вмить простить?
Таке не зчерствіє з роками.
Як вміє вірно ще любить!
Не буде спати і ночами,
Коли хтось хоче обдурить.
Буває, хтось підкине слово,
Воно від болю защемить,
Але пробачити готово,
Бо в ТОГО серце не болить.
Воно пусте, заіржавіле,
Слова кидає, щоб убить,
Живе в душі отій змілілій,
Що здате душі лиш ятрить.
Людей словами не вбивайте,
Хай дума ваша голова.
А злість свою в собі ховайте,
І не брудніть в іржу слова...
ловенько, Надіє! 
