Дякую https://www.facebook.com/wildtour/
за можливість обома легенями
вдихнути Божі* бризки
Струнка статура норовливої цівиці,
бучна,
неначе молодиця,
огорнена в саму рясну засмагу,
віншує в гай-говір наснагу,
і владно-лагідно спрямовує ватагу
між стегон, спінених, бурлявих:
чим-движ здоровиться...
Захоплий зойч візме в заставу,
що оборощиця...
Дарує рух до струму справи,
по всіх волощицях.
В полошній парі ополоще -
зустріне іван-чаячим кущем,
у скель на ґанку;
у світлі зорь -
веселкою розпустить норови,
понад порогами,
до ранку...
Постій без постіллю,
на ребрах кам'яних -
приймає, ґаздиня,
як стільниця - прочан:
пригощиця,
долянка...
І не збагнеш її,
як серце все не віддаси:
свята?поганка...
________________
* http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461681
