Дякую, пані Катерино! До школи мене виховувала бабуся. І от пригадались Новорічні свята в селі. Цікаво було. Пам'ятаю, як готувались тоді до святкування. Ялинок не ставили, бо їх і не було. Але між віконними рамами клали вату, ялинкові іграшки, дощик або бите скло. І для мене це було казкою. Довго могла на цю красу дивитися. Вже потім, коли батьки забрали до школи, то вже була і ялинка і все інше. А ще пам'ятаю, що бабуся купляла кілька ящиків ласощів (цукерки, пряники, печиво). Бо всіх колядників треба було обдарувати. А ще я носила вечерю родичам і мене теж обдаровували. А так, як моя бабуся шила, то вона мені пошила корону, розшила її ялинковими бусами і я почувалася принцесою. Ні в кого з дітей такої не було. Як давно ці події були, а я їх і досі пам'ятаю, хоч було мені всього 4-5 років.