Всі мої дні були однакові...
Всі мої сни були про тебе,
(чомусь чорно-білі)...
Я прокидалась щоранку і плакала,
А потім пила заспокійливі.
Забувала до самого вечора,
Засинала ледь не до ранку.
Я здригалась чи навпаки -
всміхалася,
Наливаючи третю чашку.
Чай вже вистиг, як ти пішов,
Я холодним ще гріла спогади,
Краще б вилила свою любов
У щось інше, а не у здогади:
Чи ти думаєш там про мене?
Чи ти любиш так само чи ні?
Що у серці твоєму, у венах
Чи тут справа у хмЕлі й вині?
Спершу я полюбила,
А потім - довірилась.
Я робила, а потім - думала.
Як ні у кому - в тобі помилилась,
Як наївно я була закохана...
