В моєму житті це ім'я засяяло, коли мені було 18-19 років. В перекладах А.Гелескула. Потім прийшло жагуче бажання почути його іспанською мовою. Добула "Самоучитель испанского языка", де в кінці був уривок з "Антоніо Торрес Ередіа, Камборіо хіхос естрельяс" Це була все змітаюча симфонія щастя - зазвучав. Потім зібрані всі доступні шкільні підручники з іспанської мови... Це зараз в інеті є все, а тоді... Іспанська звучала російськомовними перекладами Гелескула. І це теж було щастя...
Кілька років тому в одному блозі, де спілкуються фанати Гарсіа Лорки виклали фото з Гранади, де школярі прийшли на екскурсію до місця його ймовірної загибелі. Вразили стенди (стелли) вздовж дороги, на яких написані уривки з віршів Лорки. Подумки дякувала іспанцям за ось таку пам'ять і шану.