*****
Навіює мені
Дощ почуття сумні
У серденьку моїм,
Однак коритись їм
Не стану я повік
Аж доти, доки вік
Не скінчиться вже мій.
Не дамся я лихій
Недоленьці в полон,
Хай навіть і свій трон
Вона мені б дала,
Щоб став царем я зла.
Хай краще рядовим
Я буду, ніж лихим
Церем, в розкóші жить
І злу весь час служить.
Народжений я жить,
Щоб лиш добру служить
На світі цім всякчас,
Як будь-хто, кожен з нас,
Щоб світлі почуття
Впродовж всього життя
У серденьку жили
І, наче квіт, цвіли,
У голові ж таки
Лиш добрії думки
Будили кожен день,
Щоб гіднії лишень
Діла робити всім
На світі цім земнім.
Євген Ковальчук, 29. 09. 2020