Нехай гірка печаль
Летить від мене вдаль,
Де лиш сама пітьма
Навкруг все обійма.
Натомість хай летить
До мене в в цюю ж мить
Лиш щастя неземне.
Нехай воно мене
Огорне залюбки,
Мої усі думки,
А також почуття,
Щоб з ним усе життя
На світі цім я жив,
А не лише ним снив.
Для того ж і дано
Мені життя. Воно
У мене лиш одне
І з часом все ж мине,
Хай як би не бажав
Я, щоби поживав
На світі цім повік,
Допоки чоловік
На ньому буде жить,
Допоки сонце вмить
Не згасне в небесах,
Немов свіча в руках,
Як вранішня зоря,
Яка ще догоря
На небі голубім.
Кінець є ж всьому й всім.
Євген Ковальчук, 11. 01. 2021
