Тихо, наче ґніт у каганці,
Тліє, загинаючись, любов..
Всього суть — в початку і кінці,
Решта — то феєрія, їй-бо...
Решта — то гримаси сновидінь,
Чистого абсурду вар’єте:
Купка лицедіїв, героїнь..
Коротко — не важно, се — пусте...
Тихо, наче ґніт у каганці,
Тліє, вже без спротиву, любов..
Скільки ще? - Не знає навіть бог,
Тільки біль — сльозою по щоці...
І — ні храми, ні монастирі.. -
Бо й вони — лиш частка всього шоу..
З того часу, як — з путі зійшов —
Все щемить і крається в нутрі...
Тихо, наче ґніт у каганці,
Тліє, примеркаючи, любов..
Довго тліє, наче в долі — ціль —
Мучити, карати знов і знов...
