Жне золото Дух Осені Жушоу,
Тонкий, як тятива, над морем Місяць,
Дзвенять цикади, і пливе журбою
Безмежною їх нескінченна пісня.
Куди поділися щасливі дні?
Які нам зміни Небо провіщає?
Осінній холод і вітри сумні,
Пітьма безмірна і зірки не сяють.
Така журба, що краще помовчати,
Лиш ранку сум піснями передати.
744 р.
За перекладом С.Торопцева
Жушоу - дух сьомого місяця року за місячним календарем, першого місяця осені. Його зображували, як він зі змією за лівим вухом летить на двох драконах.
Золото - один з п'яти елементів світоустрою, співвідноситься з заходом і осінню.
Молодий місяць традиційно зображувався як лук з натягнутою тятивою.
Море - ймовірно водний простір, утворений осіннім розливом рік і озер в Цюпу, де знаходився Лі Бо
