Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Любомила: Храм - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Ведомая любовью, 12.05.2010 - 22:38
"Душа-це ХРАМ... Може колись до Бога доросту! Коли життя своє у Храмі намалюю!" Любомила відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую.І вам натхнення та гарного настрою.
kirill, 07.04.2010 - 09:56
Любомило! У Вашому вірші думки хороші, але над ним варто було б ще добряче попрцювати. Я вже з багатьма тут спілкувався і кожного разу наголошував на тому, що треба знати ази віршування і користуватися ними. Ви ж пишете ВІРШІ! Це музика у слові. Вона не повинна бути кострубатою, бо це заважає сприйманню думки, відволікає увагу... Прочитайте перший рядок. Помітили, що в ньому не відчувається мелодії? Напрошується, наприклад: "Хтось лізе в душу, як в свої кишені". Третя строфа різко відрізняється від двох попередніх... А про які "мішені" йдеться? Все повинно бути ясно і зрозуміло... Якщо цікаво, то пізніше я повернуся до цього вірша. А зараз треба йти у справах, вибачте. Щасти Вам!
Любомила відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так,я це розумію.Можливо з часом це прийде до мене.Дякую за потрачений час і за рецензію.І вам гарного дня!
Квітка Надії, 06.04.2010 - 19:49
Супер!!"З гріхів фундамент камінний збудую. Може колись до Бога доросту! Коли життя своє у Храмі намалюю!" |
|
|