коли ти дивишся на небо
і бачиш лише сірі хмари,
згадай, що я завжди з тобою,
і сонечко з небес погляне.
осяє все своїм промінням:
поля, степи, ліси та воду,
і навіть серденько твоє
зігріє в будь-яку погоду.
згадай, як сильно я сумую,
коли тебе поруч немає,
і лише сивий вітер в полі,
сум у моєму серці знає.
коли я думаю про тебе,
у своїх мріях уявляю,
як знову разом ми з тобою,
по сірих вулицях гуляєм.
нас розділяють кілометри....
в думках ми разом, я і ти.
і вірю я, що дуже скоро,
зійдуться знов наші шляхи...
і скоро буду я в дорозі,
лечу до тебе, наче птах,
лечу, щоб знову подивитись
на цю усмішку на устах.
в твоїх красивих оченятах
побачити неба блакить,
тебе до серця пригорнути,
так ніжно-ніжно, хоч на мить.
тому, коли на серці сумно,
ти в синє небо подивись.
згадай, що скоро я приїду,
і просто щиро посміхнись.
