Слава гостріші за мачете,
Так просто вони розрізають,
На дрібнесенькі шматочки
Нерідко навіть убивають.
Словами причиняєм біль,
Всім тим, хто щиро нас кохає.
Від в гніві висказаних слів,
Образа часто не зникає.
Як часто виправити ми
Не можем те що вже сказали,
І часто як було таке,
Що нам цих слів не пробачали.
Ці не обнумані слова,
Котрі не схибили ні разу.
Попадають просто в ціль,
Морально добивають зразу...
Чому ж ми часто так говорим,
Все те, що причиняє біль?
Чому з усмішкою, свідомо
На рани людям сипим сіль??