Хрестили ви мене
До року часу...
Я не свідомою була,
я не могла ніщо сказати
і утекти я не змогла.
На те що палакала ридала -
вам було чхати...отакі.
Любові вам не позичати
і милосердя вам не сіяти в душі.
Тепер я порсаюсь в отих тенетах...
А так летіть кортить мені...
Ні-ні, мене ви не в'ярмили...
А всіх навколо...мої ви дорогі.
Не ношу я хреста на шиї
І той тягар до долу не тягне..
І я б взлетіла...хоч би й нині..
Компанія скупа мене там жде.
Ще трішки..люди добрі..
й заживемо.
нехай вмирають бабушки..
їх ми помянемо..
Вже вижила своє
ота брехня
Середньо інтелектуальний зняє -
Християнство - примітивізм й дурня.
Я більш не буду плакати й ридати..
І що хрестили ви мене не буду жалкувати.
Я просто буду ждати,
коли з багато тисячною масою людей
високо в небі зможу політати.
