Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Наталя Данилюк: Переболи… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Може й так...Хоча ЛГ ще намагається триматися за соломинку своїх почуттів...Дякую Вам щиро!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам за такий гарний відгук! Заходьте,завжди рада!
Інна Серьогіна, 08.11.2011 - 17:38
Вражає! Кожен рядок промовисто говорить про болісні почуття. Майстерно!!!!!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Інно,дякую Вам щиро за такий теплий відгук!
Валя Савелюк, 08.11.2011 - 11:31
палкий і високовольтний... емоційно напружений... трохи наміть на зламі вийшов цей ваш вірш... як ніби бурею потривожена верба плакуча над водою, поривиста... а все ж плавність, пластичність -- залишається гарно і сильно Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Бувало й краще... Щиро вдячна за відгук!
Ярослав Дорожний, 08.11.2011 - 11:23
щонайперше склало враження вживання дійсно літературних слів - багатий лексикон! і ця, специфічна, твоя пейзажна алегорія почуттів смутку. ост. рядок краще звучав би без "вже" - на склад менше. на завершення відгуку - шедевр!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую щиро,Ярославе! Маю надію,що це дійсно так)А щодо частки "вже",то без неї рядок,здається,випадає з ритму... Рада,що читаєш!
АнГеЛіНа, 08.11.2011 - 07:34
"О,як нестерпно бути на межі!..Та важче цю межу переступити..." Ви мене щораз розчулюєте своєю поезією... Чарівні завжди пишете вірші, Такі душевні, щирі та відкриті, Вони - з небес пречистії дощі, Що ними насолодимось щомиті. Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,Пташечко! За такі щирі емоції і цей чудовий експромт на мою адресу! Так приємно)
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Всі ми про щось кричимо,Котику...І приємно,коли цей крик почує серце читача. Рада тобі!
Олеся Шевчук, 07.11.2011 - 21:59
моя розумничка,який єе вірш ммммм..солодкий і болючий до крику...якось так мені серце так затріпотало.дякую. Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,Олесенько,за твоє чуйне серце! Щиро радію,якщо цей вірш викликав у тебе такі емоції)
*SELENA*, 07.11.2011 - 21:34
" каяття вимолює спокутиВ скрижалів неба." - так прадиво при любих ситуаціях. - нехай небо скине щастя (картинка називається щастя) Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Нехай!Дякую Вам щиро за цю чудову різнобарвну веселку! Мабуть,саме такий вигляд і має щастя...
Ольга Медуниця, 07.11.2011 - 20:38
Дуже гарний вірш. І молитва. Мов тернова ружа... "О,як нестерпно бути на межі!.. Та важче цю межу переступити..." Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Приємно читати такий відгук від Вас,Олю!..Дякую Вам щиро!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Мабуть так...Дякую сердечно за такий зворушливий відгук!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А я Вам можу тільки подякувати за такий приємний відгук!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам щиро,пані Тамаро,за такий похвальний відгук! Приємно,що цей вірш припав Вам до душі)
|
|
|