UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Лариса Омельченко: Мужчина - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Віктор Остроух, 12.06.2014 - 07:35
А мені сподобалось те, шо Ви написали місце написання. Інколи приходиться писати не тільки в неординарних місцях, а й на неординарних речах.
Олекса Терен, 18.12.2011 - 17:32
 Прекрасний вірш. Прекрасний ще й тим, що про мужчин написала жінка.  Я теж деколи пишу про жінок, і що ? ЖІНОЧЕ ЩАСТЯ. Жіноче щастя не тривале ... Я не чіпатиму красу, Бо не підвладна вона часу, Вона заплетена в косу. У тугу кОсу життя -долі І в кожен час сама своя, Краса жіноча - аксіома І найпрекрасніша - ТВОЯ ! Жіноче щастя не тривале ... Це час висмикує його, Це час все вносить корективи Було , - і вже нема того. Того, що радувало душу, Що окриляло й до небес Підносило на крилах щастя ... Нема в житті вічних чудес. Ідуть роки, міняють долю, Дорослішають малюки, Не потребують вже опіки, І не тримаються руки... Жіноче щастя не тривале... Тривале тільки в одиниць, Воно підвладне тільки сильним, Підвладне лиш для щастя жриць ! Лариса Омельченко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
"Воно підвладне тільки сильним" - зо-ло-ті слова!!!Дякую щиро. 
Андрій Чернівець, 18.12.2011 - 15:34
тема сальна і універсальна, можна замінити мужчина на жіночка, мало що зміниться, але точка зору закріплена вже на папері і на тому крапка 
Лариса Омельченко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Справді, Андроне, написано "сально" і... майже "універсально": лиш замінити "жіночі забави" на чоловічі (театр - на рибалку)- і нічого не зміниться: будуть ті ж "погрози" про самотній сон... Не сприймайте серйозно цей прохідний вірш, який так хотів бути для Вас жартівливим! З повагою, Лариса.
Юхниця Євген, 18.12.2011 - 15:08
))) дуже старе уявлення про чоловіків, як на мене, хоча написаний твір акуратно. І ще - відчувається - "нелюбов" безпідставна до чоловіків між рядками. помилка й в тому, що рідко, коли чоловік скаже про себе "Я - амеба!.." Ну. і життя покличе - Боже збав, - наче у нас в Україні, чи у світі - всюди керують і все роблять жінки... Тобто...іронічність зла передана словами жінки, тому й викликає недовіру до твору. Якби Ви написали - що у думці він "би" так може думає, тоді - текст можливий. І - зовсім нема епітетів. Сильна сторона - іронія! Якби іронія - не зла, і були вживані справжні чоловічі слова, фрази - та лунали іронічно - тобі твір би вдався(підказка!) Про - "змерзнеш" - знахідка справжня!!! гарна і та, яка запам,ятовується. Ну, і...трошки перетриманий четвертим рефреном нерв іронії, виглядає через це - штучним трошки. 
Лариса Омельченко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Євгене, та цей вірш - просто жарт! Може, й не дуже вдалий, але, в будь-якому разі, його не слід сприймати надто серйозно! Це не моє справжнє уявлення про чоловіків, це так - замальовка-жарт з натури (побачила колоритну пару у маршрутці); бо хто мене знає, той Вам скаже, що я з пієтетом ставлюся до чоловіків.Це правда. "Коли життя покли че - Боже збав!" - я тут хотіла сказати, що не дай Бог війни, бо саме тоді - мужчини - то наші справжні захисники, адже основний тягар - на їхніх плечах...Дякую за увагу. за аналіз, Євгене. Але це не той вірш, який треба серйозно розбирати. Я згодна з Вами - він якийсь старомодний, аж "радянський" якийсь: наче писаний 40 років тому. Певно, це і є його недолік.Але хай буде, правда? Адже рими - бездоганні.
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
