Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Наталя Данилюк: Ти навіщо… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так,є трохи смутку...Та то нічого:там,де смуток,там і радість ходить десь поруч. Рада Вам щиро!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро вдячна,Раю,за позитивний відгук! Рада Вашому візиту!
*SELENA*, 19.02.2012 - 17:34
ГАРНИЙ ТАКИЙ ОБРАЗ "клавіші німі" Лагідненький віршик... Вам мутузочки, щоб не доторкнувся чужого крила... Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Люба Селено,Ви,як завжди,підібрали фантастичну світлину! Дякую Вам щиро за гарні побажання і небайдужість до моїх віршів!
Інна Серьогіна, 19.02.2012 - 15:40
Хурделиш спокій - це надзвичайно образно, яскраво і красномовно!Молодчинка!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую за такий гарний відгук! Завжди Вам рада!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Саме так-прямо і конкретно,без будь-якої інтриги...Щиро вдячна,пане Василю,за такий влучний коментар! Приємно)
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Наталю,дякую Вам сердечно!
molfar, 19.02.2012 - 11:58
Така собі невеличка магічна замальовка від Кульбабки Що тут скажеш - відчуття повної гармонії.
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,пане Мольфаре! Рада Вашому недільному візиту!
Валентина Ланевич, 19.02.2012 - 08:59
Так душевно-чудово, ніби торкаєшся душею тремкого мережива сполоханої мрії!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Які прекрасні слова,Валю-як шовк на душу...Дякую щиро за ці ліричні перлини!
Halyna*, 19.02.2012 - 00:52
Наталочко! Нехай твої улюблені крила ніколи не торкаються чужих! Вірш - чудовий, хоча, - як завжди
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,Галинко,за такі теплі побажання! Навзаєм! Рада тобі!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Надійко,дякую сердечно! Рада,якщо Вам сподобався вірш.
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Влучний висновок,Славо-хурделиця почуттів... Саме так.Дякую тобі щиро!
Валя Савелюк, 18.02.2012 - 19:54
просто геніально... так затИшно, так наївно, так по дитячому тихо і миролюбно "Ти навіщо?..." чисте таке подивування -- ну для чого ти так робиш?... дитяча безпосередність тут... нагадує "Живіть як діти.." Учителя нашого...жодної темної барви... і ряд такий -- Ти навіщо снуєш візерунки.... Ти навіщо хурделиш мій спокій,... Ти навіщо мій світ розбиваєш, Доторкнувшись чужого крила?... -- відверто прекрасно... я зачаровано потираю лівою рукою (пальцями в основному....) підборіддя собі -- це ознака особливого медитативного стану, у який я впадаю, коли читаю шось особливо прекрасне... в обране! Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Люба Валю,Ваші змістовні відгуки завжди такі цікаві,що я читаю їх із превеликим захопленням!Це допомагає мені краще розгледіти себе(чи свою ЛГ)під Вашим кутом зору. Дякую Вам щиро за Вашу мудрість,якою ділитесь зі мною,і вміння читати між рядків! А також щиро радію,що вірш припав Вам до душі...
ОЛЬГА ШНУРЕНКО, 18.02.2012 - 19:44
МАБУТЬ ЦЕ СИРІСТЬ ПРОНИКАЄ В ДУШІ -ТОМУ МИ ПИШЕМ ДУЖЕ СУМНІ ВІРШІ... Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
В житті завжди знайдеться місце для смутку(як і для радості)Та навіть після найлютішої грози визирає сонце. Тим паче,що скоро весна,а з нею нові надії і сподівання,нові радощі!
|
|
|