Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Антошка: Я і дощ - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Андрій Чернівець, 16.12.2013 - 13:46
Вікно, чи просто скло, не принципово. Погода львівська і тому дощі-дощі. Кімната восьмикуттям, крапель змова і їх відлуння у поетки на душі. Діагноз вірний в потічка́х на шибці - мрійливість, одинокість і іще - непевна тінь на трафаретній стінці то без, то знов на білому коні. Чому ж, чому ж, такі вологі очі? І звідки позліта́лися жалі́? Запе́рли юнь у безутішні ночі І серце відірва́ли від землі. Це березень - вогки́й предвісник долі, штурмує задзерка́лля, стукоти́ть в ледь стиглі пе́рса, ри́ми, підвіко́ння. Змива́ нату́жно непосту́пну чорнобі́ль. І хто ж це їй зарадить? І коли? Не Муза же її розрада? Правда? Пррравда, пррравда - воро́ни мрії дівчини розносять завме́рлим липам, і полям безликим, провулкам диким і антенам п"яним. А ген-ген, на миршавому узліссі сьогодні сталось диво - вродився пролісок із сліз її весняних. Антошка відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ой як гарно! Шукаю Вашу сторінку швидесенько!
Антошка відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую! Ваша думка для мене багато значить!
Антошка відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ви мені лестите... Ліна Костенко - мій кумир! Може, тому й подібне щось виходить - тільки то слаба подоба...
|
|
|