Дивлюсь у небо я, і курю
Можливо просто медитую…
Кого сьогодні я обдурю?
Тебе, себе, чи так жартую.?
Вино скінчилося в стакані.
Яка різниця все мине!
А нерви вже давно на грані
Ніхто нічого не верне.
Я пишу, пишу і стираю.
Так холодно на серці знов!
Напевне через це скучаю?
А може винна в тім любов?
А може осінь сум приносить.
Іржею плаває в багні…
І допомоги в мене просить,
Неначе топиться в мені.
Ти вибач осінь, так буває.
Усе цвіте, усе вмирає.
Мене хтось тихо теж гукає,
Ось глянь під вікнами блукає…
Вона поманить і покине.
Крізь тихий шепіт, ти щасливий,
Обійми ласкаві розкине.
Ходи зі мною любий, милий.
Дерева голі, без листочків.
Їм зимно так, вони тремтять.
А зорі із своїх куточків,
Зірвались і кудись летять…
Ти, як самотня чарівниця.
А може відьма просто ти!
Та краще у руках синиця.
Ти вже мене за все прости…
