Бука, Бяка з Бармаґлотом
Йдуть служити до морфлоту.
Новобранці ці смугасті
Посміхаються від щастя.
Тільники нові на тіло
Одягнули чорно-білі.
Кожен з них матросом стане,
Та не всі. У капітани
Бармаґлот одразу хоче,
В офіцери Бука б скочив
Бяка теж морську науку
Вчить не хоче. Руки в брюки,
Швабру в камбуз, воду в море...
Я ж не юнга! – всім говорить.
Диво сталось в понеділок
Стали друзі ким хотіли.
Чайки, море, гори, рифи.
Швидко їх спіткало лихо.
Допливли вони до скель –
Потопили корабель.
Добре хоч усі живі
На самотнім острові.
Старий лоцман засварився:
Без уміння не беріться
Ні за яке більше діло…
Сон скінчився. Понеділок.
Троє друзів почемніли -
Те робили, що уміли.
