Ти – лялька!
Ти зовні – веселий, кумедний,
Хороший і, ніби простий,
Постійно прикольний, дотепний,
А в середині – зовсім пустий.
Ти – лялька!
Ти спокусливо завжди виглядаєш,
Сердець дівочих багато розбив,
Єхидно за тим наблюдаєш.
Ти хоч одну із них справді любив?
Ти – лялька!
Ти думаєш тільки про себе,
На троні своєму вмостився,
На тих, хто є навколо тебе
Ти лиш з висока подивився.
Ти – лялька!
Вважаєш, що ти є найкращий,
Усе виставляєш на показ,
Поразки не стерпиш нізащо!
Гордині найліпший це доказ.
Ти – лялька!
Ти робиш іншим дуже сольно,
А сам цього не помічаєш.
Для тебе все життя – «прикольно!»,
На біль чужий ти не зважаєш.
Ти – лялька!
Ти настільки закоханий в себе,
Що не сприймеш і тих зауважень,
Що спрямовані точно на тебе.
Ти шукаєш лише нових вражень.
Ти – лялька!
Ти хочеш говориш, а хочеш і ні –
Показуєш гордість свою;
Вирішуєш сам, що робити тобі,
На думку начхавши чиюсь!
Ти – лялька!
Ти думаєш, що можеш все,
Що всесвіт належить тобі.
А ТИ – ПРОСТО ЛЯЛЬКА. І ВСЕ.
А В ЛЯЛЬКИ НЕМАЄ ДУШІ!
16 листопада 2006 року
Яна Самчук
Дякую)
