Світлий спомин - мавка чорноброва,
Душу гріють очі голубі,
Губи повні... й золота підкова,
Що для щастя надана тобі.
Де те щастя? Мавка чорноброва
залишила очі голубі,
Назавжди у серці її мова,
Я ридаю, плачу у собі.
Наче іграшка і наче механізм,
Та творець у неї не бездушний...
В ній присутній крапельку трагізм
і дві краплі - це прийом радушний.
А все інше - радість й доброта,
Крапля смутку майстра за творінням.
Вона разом бруд і чистота,
Що вростає глибоко корінням.
зак. 12.12.12
