Коли про тебе думаю, усмішка з уст не сходить.
До тебе вже летіти хочеться мені.
Нарешті я щаслива та спокійна.
Я все таки знайшла тебе, ти мій.
І ми тепер сценарій розпочали.
Не п єсу, не поему, а життя.
Все наче в сні, та все ж таки в реалі.
Ми разом, ми щасливі ти і я.
Не віриться, що все ж таки існує.
І буде жити вічно наш едем.
Де ми з усмішкою створили нові мрії.
Крокуєм разом в світле майбуття.
Зашкалюють емоції, як разом.
Всі доторки твої, як током б ють.
І ніби вже нема нікого більше.
Одні лишаємось з тобою тут.
Кожен твій погляд, щирий та глибокий.
Кожна усмішка, поцілунок, все моє.
Я не присвоїла тебе, не смійся.
Ти просто мій, ти просто в мене є.
Так мало разом, та я точно знаю.
Що ми збудуєм на землі всі наші сни.
Я вдячна Богу, що мене почув він.
Тепер я не сама, в мене є ти.
Тобі все я віддам. Бери що хочеш.
Все що було моїм тепер твоє.
Ти тільки покохай мене ще дужче.
Тепер у тебе вічність є.
Це наша безкінечність, наші замки.
Скільки б не жили, але разом назавжди.
Ніхто не відбере у нас це світло.
Це все лиш наше, твоє і моє.
