С. Есенин. "Поет зима - аукает…" (Переклад на українську мову)
Співа зима - відлунює,
Сосновий ліс видзвонює
Кудлатістю склепінь.
Пливуть вгорі казково
Хмаринки колисково
У сиву далечінь.
А у дворі хурделиця
Білявим шовком стелиться.
Така вона - зима.
Горобчики грайливі,
Мов дітки сиротливі
Зібрались край вікна.
Зіщулились, бездомні,
Голодні і потомлені,
А віхола - гулЯ.
Морозним вітром дмухає,
Віконниць стукіт слухає,
Аж біситься зі зла.
Крізь вальс сніжинок білий
Ввижаються несміло
Їм акварелі сну -
В морозянім віконці
УсмІшка всім від сонця,
Що принесло весну.
25.04.2013Текст оригіналу:
Поет зима - аукает,
Мохнатый лес баюкает
Стозвоном сосняка.
Кругом с тоской глубокою
Плывут в страну далекую
Седые облака.
А по двору метелица
Ковром шелковым стелется,
Но больно холодна.
Воробышки игривые,
Как детки сиротливые,
Прижались у окна.
Озябли пташки малые,
Голодные, усталые,
И жмутся поплотней.
А вьюга с ревом бешеным
Стучит по ставням свешенным
И злится все сильней.
И дремлют пташки нежные
Под эти вихри снежные
У мерзлого окна.
И снится им прекрасная,
В улыбках солнца ясная
Красавица весна.
>
