білий пух,гарячий вітер...
-спиш?
-скажи,чому ми тут?
-по секрету?
-по секрету.
-вогонь є?
-ну звісно,є.
-засвіти і стане ясно,
ми прийшли...
-не треба вслух!
-...щоб згоріти і погасти,
наче тополиний пух.
-що ти,тихо!буде вечір,
чай і місяць у вікні,
кружку в руки,плед на плечі...
-вечір--ми,а вічність--всі?
-вечір-нам,а вічність--нахєр!
-засвіти.-не треба починати...
-легше жити так,ніж вмерти,
легше плакать ніж мовчати.
вдих.як крига холодить світанок...
-я вже майже зник,а ти?
найсолодший,наостанок,
видих--ми поспалюєм мости.
---------------------------------------------
ще один вірш того ж друга.
