Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Наталя Данилюк: В безлюдді - ВІРШ

logo
Наталя Данилюк: В безлюдді - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 4
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

В безлюдді

Прикріплений файл: Yann_Tiersen-Prelude_&_Nostalgia(muzico.ru).mp3





Примарилось, що моляться дощі
Між ку́полів старих готичних сосен.
Монашкою блукає ту́жна осінь
У довгому потертому плащі...
Перебирає вервицю краплин
Під шурхіт золотого листопаду,
Між нетрями занедбаного саду
Кремезний дуб розкинув, наче млин,
Свої розлогі віти, у дворі
Схилилася вдовою сива хата
І стріха покручена, пелехата,
Повисла на старому димарі,
Неначе бриль. У вибиті шибки
Вітри холодні свищуть, ніби коні,
І перепрілі стіни, безборонні,
Мов ліхтарі, вогніють крізь віки.
І так  прозоро дихалось мені 
У цю блаженно-молитовну месу!..
Мов серед стін старого Херсонесу,
Блукала я в безлюдній глушині,
Де все таке цілюще і живе
Зоріло, грало світлом на привіллі!
Іскрили в душу яблука дозрілі,
Чи ж їх ніхто століттями не рве,
Що горнуться так любо до грудей
Чужій і неприкаяній приблуді?
	
Трапляється, що в дикому безлюдді
Не так самотньо, як серед людей.

ID:  458342
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 03.11.2013 21:10:32
© дата внесення змiн: 03.11.2013 21:10:32
автор: Наталя Данилюк

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: Бойчук Роман, Анатолійович, Ніжність - Віталія Савченко, Віктор Ох, Віталій Назарук, Галина_Литовченко, Андрій Чернівець, Патара, Леся Геник, STRANIERA(Кошіль Надія), Дід Миколай, Любов Ігнатова, Крилата (Любов Пікас), zazemlena, Оля Бреславська, Олекса Удайко, Ірина Кохан, Іра Рося
Прочитаний усіма відвідувачами (1538)
В тому числі авторами сайту (48) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

Салтан Николай, 30.12.2013 - 19:35
Чарівно, наповнено... можливо вже повторюсь, але Ваші вірші ніби джерело нових, цікавих, оригінальних образів. Дуже майстерно 16 give_rose
 
Анатолійович, 04.11.2013 - 23:14
12 12 12 Той, хто любить природу - розуміє її і живе нею. Такій людині не може бути самотньо наодинці з природою, бо вони з нею - одне ціле. І саме у таких людей народжуються такі чудові поезії... Дякую тобі, квіточко, за задоволення! 16 16 16 give_rose give_rose give_rose friends friends friends
 
zazemlena, 04.11.2013 - 22:12
так затишно ...гарну атмосферу створили 12 give_rose give_rose give_rose
 
@NN@, 04.11.2013 - 19:42
Здолавши одну Кульбабкову сходинку, ви, Наталю, стрімку підіймаєтесь на іншу, flo10 вдумливо, вишукано, в двох останніх рядках дуже тонка філософська концепція 12 31 32 32 32
 
Ірина Кохан, 04.11.2013 - 14:23
Приєднуюся до всього нижче сказаного! 16 16 16
Майстриня слова найвищої категорії! icon_flower
 
горлиця, 04.11.2013 - 13:52
Ой, тарпляється, дорогенька, це точно! Людська байдужість гірше самоти! Гарні , правдиві образи! 12 12 16 16 friends friends
 
Патара, 04.11.2013 - 13:19
give_rose Згадала як у дитинстві їздила до бабусі у село, хата її стояла майже наприкінці села, а за селом тополькИ (так називали в селі цілий гай тополь понад ставом, його колись садив мій дідусь, коли був війтом, як тоді називали голову сільради). Так ось, бігала я у ті тополькИ і співала там досхочу, і говорила з Вітром, Ставом, Сонцем... А як там чудово мовчалося!!! Дякую, Наталочко, шубовснули мене з головою у моє дитинство дале-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-еке.
 
Бойчук Роман, 04.11.2013 - 12:32
Я вже гадав, що тобі мене важко здивувати, Наталю! Помилявся: нові прекрасні образи, навіть сюжет є... І все це у вишуканій гармонії поєднано і подано з надзвичайно тонким відчуттям прекрасного і і такого, здавалося б на перший погляд простого і в той же час невловимого - такого влучно сказаного... Слів не підберу. В обране беру. Знову БРАВО!!! Пейзажний сюжет з філософським натяком. give_rose give_rose give_rose
 
Дід Миколай, 04.11.2013 - 07:37
flo26
 
Віталій Назарук, 04.11.2013 - 06:00
Ви почали брати ноти вищої октави... Браво! 12 16 19 22 22 flo12
 
ОЛЬГА ШНУРЕНКО, 04.11.2013 - 04:24
Дощів молитви вразили мене
І церква в верховітті сосен!
«Минає все, і згодом це мине» -
Шепоче вітром пізня осінь…
Самотність, перш за все, це стан душі,
Безлюддя часто нас лікує,
На самоті народжені вірші –
Це краще аніж ті, що в сує…

НАТАЛЮ, ТИ ДІЙСНО СТАЛА ПИСАТИ ІНШІ ВІРШІ, ГЛИБОКІ РОЗДУМИ, АНАЛІЗ, ВИСНОВКИ. ЦЕЙ ТВІР СМІЛИВО МОЖНА ВІДНЕСТИ ДО ФІЛОСОФСЬКИХ 12
 
Мазур Наталя, 04.11.2013 - 01:12
Висновок не викликає сумнівів.
Іноді, і мені так здається.
Щось нове з'явилося у вашій поезії, Наталю.
Раніше вірші були споглядальні, а цей - філософія життя. 12 give_rose
 
Анна Берлинг, 04.11.2013 - 00:49
Вывод все подытожил, мораль горька, как одиночество. flo06 13 flo12
 
Правда у кожному слові... забираю Наталонько в обране. А музичний супровід просто неймовірно доповнив поезію. flo12
 
s o v a, 03.11.2013 - 22:48
осінь така
16
 
А висновок...Чудово! give_rose
 
Як же сумувала за вашою лірикою cry Наталю 12 16
 
Наталочко, твоя лірика - то якесь диво, захоплююче пишеш і так красиво! 12 16 flo26
 
Любов Ігнатова, 03.11.2013 - 21:57
Ти права, Сонечко!!!! Такий спокій на душі і мир ...
 
горлиця, 03.11.2013 - 21:56
Часом так воно і є, Наталочко! Ніби і гамірно, а не зрозуміло, Хочеться тиші і спокою! Гарно як завжди! 16 16 16 16 16
 
Оля Бреславська, 03.11.2013 - 21:54
Читаю, любуюсь і щоразу дивуюсь ЗВІДКИ ці образи у тебе беруться, звідки ті чудесні пензлі-слова...Красивезно!flowers flo13
 
Олекса Удайко, 03.11.2013 - 21:32
12 буду вчитись! biggrin 31 friends
 
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
smile Дякую, пане Олексо! 16 flo21 Життя саме навчить нас всім премудростям, бо воно найкращий вчитель. friends 19 flo32
 
Леся Геник, 03.11.2013 - 21:23
Чудово, Наталю! В Обране, в обране!!! А слів - просто бракне, тільки захват од кожного слова!!! 12 12 12 16 16 16 friends
 
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, моя люба Лесю! 16 flo21 Тішуся, що цей світло-сумний вірш припав тобі до душі! 16 І радію твоїм привітним візитам! love 19 flo32
 
Сильно! 12 Буває так, на жаль... flo26
 
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Буває... Мабуть, так вже влаштований світ. Дякую Вам, люба пані Крилата, за розуміння і теплі дружні візити! 16 19 flo32 flo21
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Enol: - неопалимий
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
x
Нові твори
Обрати твори за період: