Життя здається таке коротке,
Можливо,в ньому лиш мороки…
Та хочемо ми жити гідно,
не треба нам медалей срібних.
Коли закохуєшся ти,і сам не знаєш,що з тобою,
Нетреба буде вже тобі ні замків,
Золотих воріт,залогів…
Ти любиш і живеш для того,
Кого так сильно покохав.
Ти мрієш,і здається вже не довго,
Щоб перепливти ту річку довгу.
Ти знов шукаєш,ходиш десь,
Незнаєш де сховати очі…
А вона,напевно,тебе жде,
А ти пішов десь світ-за-очі…..
