Звичайно, добре жити в гарній хаті.
Тим паче, влітку. Наче той курорт.
Своя держава із бузком патлатим,
З доріжкою-шнурочком на город.
Там босі ноги зріст перевіряють
Живого килимка із шпоришу.
Там горобців приручена вже зграя…
Але чому думки ці ворушу?
Мабуть, тому, що мій високий поверх
Землі не чуючи, вже посивів.
Втішає тільки, що зелений говір
В квартирку ллється прямо
з вуст вербових
І можу я сусідку цю з любов’ю
Погладити по голові.
