Чому не полечу я,
в синю даль?..
У поле птахою,
понад колоссям жита...
Та ні, залишусь тут...
Бо це - мій Рай...
Вкраїна рідна
в смуток оповита.
Поля пшениці, жита -
знищила "орда",
і синє небо -
"гради" розстріляли.
Та символи Вкраїни
не дарма,
в ці кольори,
вкраїнці увібрали.
Синь неба ти,
не знищиш, не трудись.
Це колір вічності,
надії й мрії.
Поля колосся...
Жовті, як колись,
хоч нищать танки
з "братньої" Росії.
Та поки в наших
душах є любов
і синьо-жовті
майорять прапори,
доти й тече
у наших венах кров,
і серце вольно
б'ється для свободи.
23.08.14р.
Молодчина!...Чому не полечу я, в синю даль?.. У поле птахою, понад колоссям жита... Та ні, залишусь тут... Бо це - мій Рай... Вкраїна рідна в смуток оповита.
Наталя Боднарук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ніколи не розуміла тих, хто виїжжає жити за кордон. Дуже люблю Україну та рідне село Білі Ослави.
Щиро дякую, Олечко.
