|
Моя бабця говорила:
Брехня – то шлях в один кінець…
У правди величезна сила,
Вся сила миру добрих дум, сердець.
А за брехнею сховане безсилля,
Людська жадоба, заздрість і лукавство,
Обплутана вона густим бадиллям,
Дорога у чортяче царство
У нім пани, що з лихом царювали,
Політики, злодії, крадії,
Оті, що хабарі з народу брали,
Кати там, братовбивці, палії.
Повернення назад звідти немає,
Як двічі в одну річку не ввійдеш,
Але Лукавий радо спокушає:
З брехнею легше і хутчіш дійдеш!
А з правдою, як в бездоріжжя важко –
Брехнею безліч замаскованих пасток,
Облуди повно, зради досить рясно,
Ще й дикі терні владних колючок.
Проте лише на ній є вірні друзі,
Вона веде до джерела душі,
До щастя джерела, не до калюжі,
Вона - як боже світло у ночі.
Раз збрешеш – вдруге вже не вірять,
На граблі хто захоче наступати?
Зроби що добре – теплі очі світять,
Тепер ти поряд, можеш другом стати.
В житті своєму, як на довгій ниві,
Іди по ній, саджаючи добро,
Щоб тут сини, онуки жили,
Був всім достаток, щастя і тепло.
ID:
535029
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 06.11.2014 01:39:44
© дата внесення змiн: 15.01.2021 16:09:04
автор: Петро Кожум'яка (Ян Укович)
Вкажіть причину вашої скарги
|
