Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Наталя Данилюк: Що мені вдіяти? - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Юрij Бyжaнuн, 31.03.2015 - 16:52
"чуттєве співзвуччя акордів" - це ще одна характеристика Ващої творчости...
Мірошник Володимир, 24.03.2015 - 09:45
Ваші вірші надихають і формою і образами.Дякую за натхнення... Олександр ПЕЧОРА, 21.03.2015 - 21:30
Чому я так Тебе люблю?Тому, що Ти - ПОЕЗІЯ !.. Оцей експромтний вислів - Тобі, сонечко. ЗІ СВЯТОМ !!! Віктор Варварич, 20.03.2015 - 09:12
дуже красиво. Омитися весняною росою і поринути у поєзію почуттів.
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, моя сонячна Лесю! Приємно, що забігаєш в гості!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
І то правда! Дякую, моя Сонячна!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Слушно зауважили! Щиро Вам дякую, Пташечко!
ОЛЬГА ШНУРЕНКО, 19.03.2015 - 16:01
«Що мені вдіяти?» - звучить риторично і, до певної міри, незвично…Раніше ми знали, як жити далі… А зараз звертаємося до Бога, до неба і, як ніколи до цього, нам підтримка моральна треба… Весь час на очах сльози, чи то від вітру весняного, чи від сумних новин, та й інших достатньо причин… То сонце яскраве на небі, а то холодний свинець, здається втікають хмари кудись навпростець, налякані війною, як і люди… Відчай, біль, гіркота і муки розривають груди… Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так і є, Оленько... Те, що раніше здавалося далеким і відстороненим, раптом увірвалося в наше життя і сколихнуло наш затишний мирний світ... Та все одно звертаємо свої надії і сподівання до Бога, щоб Він проявив своє милосердя до нашої знедоленої України і врятував наш народ. Дякую, дорогенька! Давно не чула Вас... Тому, втішена! До речі, в цю суботу буду у столиці. Якщо маєте час і бажання, можемо зустрітися десь у центрі і погомоніти.
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Люба Наталочко, дякую щиро!
plomin, 19.03.2015 - 15:35
Це справжня поезія- і душі , і серця, і літер!Мене до глибини похитнула майстерність та вишуканість Ваших строф та метафор. Браво!Пломінь.
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Пане Пломеню, щиро Вам дякую за таку схвальну відозву, за яскраві емоції! Дуже втішена приємним візитом!
Олекса Удайко, 19.03.2015 - 15:13
Прпото всього того, що боронить весні дуст гексахлорану... найліпше!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Непогана ідея))) Може, і справді, допоможе? Пане Олексо, дякую за Ваш позитив!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Квіточко! Рада тобі завжди!
Микола Шевченко, 19.03.2015 - 12:25
Чудово. Чудово і образно Ви вмієте писати й передавати такі емоції весняні. співзвучні мені абсолютно. Дякую
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Пане Миколо, дякую Вам сердечно! Дуже рада бачити на своїй сторінці талановитого композитора і співака!
Мандрівник, 19.03.2015 - 11:59
Не треба нічого діяти хіба що насолоджуватися всіма принадами наступаючого свята весни Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
І то правда! Дякую, Романе, за таку слушну думку!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Твоя правда, Сонечко! Весна - це пробудження, це нові надії, тому, як би не було важко на душі, завжди хапаймося за сонце і за надію! Дякую, Ластівко!
|
|
|