Я не закохана. Але люблю.
Люблю вже не одне століття.
Люблю у щасті. Люблю і в жалю.
Люблю барвистість і одноманіття.
Люблю з тобою тишу. Люблю й шум.
Люблю всю п'янкість і тверезість.
Люблю наш радість. Люблю сум.
Люблю безпеку і необережність.
І впертість твою теж люблю,
Прямолінійність і відкритість.
З тобою в свято, з тобою і в бою.
Всю твою грішність. Всю твою святість.
Бо коли любиш - любиш все.
Все до останньої клітини.
І перед сном: "Хай Бог тебе спасе,
В тривожні для країни ці години".
