Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: ptaha: Диво - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Наталя Данилюк, 07.05.2015 - 08:52
Іноді дива зовсім поряд - у таких простих і буденних речах... Як-от чарівна посмішка незнайомки, що здатна зарядити позитивом на увесь день! Дуже!
ptaha відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
і Ваш коментар - як та посмішка дякую
Касьян Благоєв, 06.05.2015 - 20:39
та я ще не позбудуся отого навичку сприймати слова буквально, забуваючи (чи не вміючи так ще сприймати?), що поезія - то перш за все красиві образи, метафори, алегорії
Касьян Благоєв, 06.05.2015 - 18:54
так, якщо загалом про диво життя - то так сто тисяч разів! але нарочито, з примусу, "спеціально", поставивши мету - це ж яка скукота! просто живімо і робімо те, що маємо робити, безз оглядки на вдосконалення і самопокращення, бо, иаючи душу, живу і невгамовну, ніхто не залишиться з нас буйдудим до дива життя! ніхто.навіть недобрі люди "вдосконалюють" себе, ви й не знаєте, як день за днем тренує руки і відчуття пальчиків карманник, і вони у нього працюють краще ,чим у хірурга якогось. але диво в нас, у наших днях - має бути. природнє диво спрагою житя. як оцей ваш вірш, як наша розмова, як почуття до рідної дитини, батьків, до найцікавішої роботи, що дарує насолоду праці і задоволення грошове, як - ... як диво життя! ptaha відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
чому Ви вирішили, що йдеться про роботу з примусу? через слово до сказу? так це всього-на-всього азарт, розпалений улюбленою справою.
Касьян Благоєв, 06.05.2015 - 11:58
то чому диво? - "в собі. над собою роботи"? але ж ми не є милосердними до себе - і доля так стає до нас, і небо; а чому забувається "полюбіть.... як самомго себе"? хіба ота душа, що ваша, що і є ви не потребує милосердя? любові, ніжності, дотику словом лагідним та фразою солодкою?чому ми маємо якось працювати над собою до загину, забуваючи, що і на щастя аправл дано, і на насолоду отримано, таким, земним дано, звичайним, без замаху на досконалість? .. наскільки ваша лірика серйозна, філософічна, майже обітниця самозречення в ім/я чогось вищого... ви вмієте примусити мислити навіть чоловіка, який ніби-то все на світі передумав. а он скільки питань сбі поставив - бо ви словом, просто словом зачепили... ptaha відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
а чи не щастя в роботі, замість того, аби сидіти й жаліти себе через негаразди? і хіба людина не повинна вдосконалюватися: долати недоліки в собі, відкривати нові яскраві грані своєї душі? диво криється в тому, що інколи, здавалося б, звичайні речі примушують зупинитися й змінити хід думок. чи не так?
Мар’я Гафінець, 06.05.2015 - 07:49
це справді диво: як рятує нас часом одне тепле слово, одна мимовільна та щира посмішка може зовсім далекої нам людини...від себе самих, від глибин розчарування, зневіри. Щоб повірити в добро треба так мало - одної усмішки! Зворушливо вийшло, дуже гарно
ptaha відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
вдячна Вам, Фіно, бо поцілили в десятку!
ptaha відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
шкода, згодна. дякую, що читаєте
I.Teрен, 05.05.2015 - 21:00
З деякими метафорами з натяжкою, але можна погодитись, а от з явними помилками - ні. І від у себе провала, - не зрозуміло, краще було б - зерна, віру, До повені скреслої криги, холодного усміху фрази, що... ptaha відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую, перероблю, бо мені зрозуміло те, про що писала, й чисто технічно можу пояснити, але якщо читач не розуміє, то це провина автора, ще раз дякую
ptaha відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую, що завітали, рада Вас чути
Анатолій В., 05.05.2015 - 18:32
Посміхаючись ми даруємо людям частинку своєї енергії, треба посміхатися частіше і люди будуть енергійними..
|
|
|