Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Лань.: А що, як ми лише крихітні зморшки на долоні вічності - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Лань. відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую за розлогий коментар, брат)
LIRA, 14.08.2015 - 10:45
А що як ...- інколи й страшно уявляти вічність , мозок відмовляється сприймати щось настільки неосяжне....і навіть якщо ми пилинки, вічність все одно неможливо прекрасна й чаріна - як у вашому вірші - а це надихає залишитись в її памяті - на піску , чи на камінні чи може серед зірок) Дякую за такі важливі роздуми! Лань. відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
я цей вірш написала після перегляду фільму "Милі кості" (не знаю, чому саме так, але то було пізно і все таке). в пам'ять врізались слова: "Бабуся сказала, що я обов'язково житиму довго й щасливо, бо врятувала братові життя. Як і завжди, вона помилялась. Мене вбили 6 грудня".якась така приреченість, чи що. непідвладна навіть усвідомленню. п.с. дякую за розлогий коментар) тепла Вам;3 геометрія, 11.08.2015 - 08:43
А може ми зірки на лоні вічності? А може ми вогні на лоні часу? Ми горимо, ми живемо та все ж не тліємо, Долати прикрощі буття ми вміємо... Оце і є життя... Лань. відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
зірки на лоні - звучить цікаво))дякую) |
|
|