Як зд́орово, що вже переболіло !
Не б*є по серцю спомин, ніби дзвін !
Що вже мені комф́ортно й поміж ділом
Я навіть ф́ото подивлюсь твої!
Однак мене все ж мучить запит́ання,
Аж душу на шматочки рве м́ою !
Якщо у світі чисте є кох́ання,
То ч́ом тебе я нині не люблю ?
І що в тобі такого я узр́іла ?
Без тебе ч́ом не мислила життя?
Твій погляд до безт́ями я любила,
А нині все пішл́о у небуття.
Вночі кид́алась, щоб тебе побачить.
Шукала з́устрічей з тобою повсякдень.
Сьогодні ж, хоч убий, душа не пл́аче.
Нем́ає в серці радісних пісень.
Тепер живу, сміюсь, уже не п́отай!
Себе сварю та тільки знов і зн́ов:
Що ж я знайшл́а такого неземного ?
Мені подобалась в тобі – моя люб́о́в…
09.10.2015, м. Миколаїв
Це мій переклад з російської твору Ксенії Газієвої "Как здорово, когда переболело..."
́́́