Зимовим ранком, поспішаючи,
Піднімеш з ліжка свій мускулистий стан.
На кухні, каву розпиваючи,
Цигарко́вим димом відтвори́ш туман.
Я так любила запах твого одеколону,
І так любила той ненави́сний дим.
Який ти задоволено випускав із свого рота,
І отримував від цього насолоду.
Побачиш силует мій у вікні, підійде́ш,
Станеш поряд, щось мугикнеш сам собі.
Тобі набридне так стояти і ти тихенько обійме́ш,
А я не ворухнуся - боюсь цю мить навіки втратить.
Я лиш тихенько посміхну́ся,
Зади́влюсь загадково кудись у далечі́нь.
До тебе ніжно пригорну́ся,
Пірнувши в особливу цю тиші́нь.
