Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Олександр Мачула: Вікно* - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Олекса Удайко, 14.11.2015 - 13:38
Мортобітіє - не моя стихія, друже! Гімнастика, упопомішательство... та хотілось завше бути звеху.... тільки жінннннннннкам іннколи вступаю... та щодо класиків... подивіться, стільки русизмів у Тараса... чому б не грішити тим Ларисі Косач? а у Фрасика? Та мова ще не була украінською... Зараз інші часи... взірчик для мене - Борис Грінченко...
Олександр Мачула відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Та боже збав, друже. Ради Бога, будьте зверху! Тим більше, що я, уже Вам неодноразово говорив, - поет-любитель (ключове слово останнє). Контактні види спорту вже не по мені... Щодо класиків, мені до них, як повзком до Китаю... та й у них не все однакове..., а Франка з трьох перелічених Вами це стосується в першу чергу. Щодо Великого Тараса, то, незважаючи ні на що, він - недосяжний (принаймні ми цього не побачимо). Однак, і на Сонці є плями! Це стосується і Кобзаря, оскільки він теж був живою людиною і, як говориться, - ніщо людське йому не було чужим. Тепер за Б. Вільхового - хороший літератор, але порівнювати його з Шевченком, Франком, Українкою, думаю, не зовсім коректно. Щодо чистоти української мови його творів - спорити не берусь, вірю Вам, Майстре, на-слово. Буду вдячний, якщо порадите, з якого його твору краще розпочати майстер-клас. Олекса Удайко, 14.11.2015 - 11:52
Ви, шановний посилаєтесь на словник Білодіда, який разом з Суслівим творили совєську мову... та не встигли таки іі спаплюжити... Так що не чекайте нападу, а беріть мову приступом, мовний педанте! А рибака беру узад, бо переплутав з рибалкою як просесією.... Се іі кляту в нас кличуть риболовлею... Олександр Мачула відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Та хай вони навіть китайську б творили... - аби тільки грамотно і грунтовно! Можливо ті кляті Чорнобаби з Ховрашками і напаплюжили багать чого, але я належу до тієї категорії людей, які віддають перевагу суті над формою і предметному підходу перед загальним і поверховим... В даному конкретному випадку (перефразовуючи Монарха з кінофільму "Класик") якщо слово "Приступ" вживали такі відомі письменники, як Михайло Стельмах, Василь Кучер, Зінаїда Тулуб, а тим більше Леся Українка(!), то про мене, нікому не відомого рифмоплета-самоучку, нічого й говорити... З Вашою пропозицією вивчати українську мову - повністю згоден (адже, як говорили у нашій деревні, немає меж для досконалості), а останній час постійно саме цим і займаюсь (хочеш-нехочеш). Щодо педантичності - ну, є такий недолік, від цього все життя і страждаю... Ще раз дякую (Ви в юності боксом не захоплювались?)! Олекса Удайко, 14.11.2015 - 08:37
жаба, напевно, у кожного є,та не кожен іі на гора видає! Сидять там рибалки, худобу пасуть, Та не-спра-вед-л́и-во-сті сила. ........................пастухів, що риб напували в пот́ічку… позамінюй, друже, бо рибак - то слово чужинське... а щє приступ Олександр Мачула відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я чемно дякую тобі, мій добрий друже,за допомогу щиру і містку! Візьму словник, хоч і тяжкий він дуже, й піду ловити рибку... на містку. РИБАК, а, чол. Людина, яка ловить рибу, займається рибальством; риболов. Хороший рибак по кльову мусить знати, як рибку звати (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 85); Він був рибак і розказував, яку у їх в селі рибу ловлять (Марко Вовчок, VI, 1956, 233). Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 527. ПРИСТУП, у, чол. 3. чого, який. Момент загострення хвороби; напад. Приступ гострого апендициту починається раптом болями в правій здухвинній ділянці, у підложечковій ділянці або в ділянці пупка нудотою, блюванням, часто з підвищенням температури (Лікарська експертиза.., 1958, 46); Гойдало. Моряки не помічали хитанини, бо «звикли до неї з колиски», а Макшеєв зблід, потім став зовсім зелений і зник, заховався в каюту, відчуваючи приступ морської хвороби (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 265); Старий Невкипілий, Прокіп Іванович, вже другий місяць лежав прикутий до постелі гострим приступом ревматизму (Андрій Головко, А. Гармаш, 1971, 365); У матері стався такий серцевий приступ, що її насилу врятували (Василь Козаченко, Листи.., 1967, 267); // перен. Різкий вияв якого-небудь фізичного або душевного стану, почуття і т. ін. Я б мовчав, я б нічого тобі не сказав, але мені не так було б трудно терпіти цей біль, бо його не троюдили б оті дикі приступи лютості... (Леся Українка, III, 1952, 681) — Ти коли це так навчився розмовляти з батьком? — .. ледве стримав [Супрун> приступ обурення (Михайло Стельмах, II, 1962, 116); Здолавши перший приступ сну, Крайнюк сидів над своїми записками, перебираючи в пам'яті фронтові зустрічі останніх днів (Василь Кучер, Голод, 1961, 14. Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 48. |
|
|