Бували войни й військовії свари:
Галагани,і Киселі,і Кочубеї-Нагаї -
було добра того чимало.
Минуло все,та не пропало,
остались шашелі:гризуть,
жеруть і тлять старого дуба...
А од коріння тихо,любо
зелені парості ростуть.
І виростуть;і без сокири
аж зареве та загуде,
козак безверхий упаде,
розтрощить трон,порве порфиру.
Роздавить вашого кумира,
людської шашелі.Няньки,
дядьки отечества чужого!
Не стане ідола святого,
і вас не стане,-будяки
та кропива -а більш нічого
не виросте над вашим трупом.
І стане купою на купі
смердячий гній,-і все те,все
потроху вітер рознесе,
а ми помолимося Богу
і небагатії,невбогі.
***
Бывали войны и побоища бывали:
Галаганы,и Кисели,и Кочубеи-Нагаи -
было добра того немало;
все минуло,но не пропало,
осталась шашель и грызет,
и жрет,и тлит все старый дуб...
А от корней так тихо,любо
ростки зеленые растут.
И вырастут -без топора
аж загудит и заревет,
Козак безверхий упадет,
трон растрощит,порвет порфиру.
Раздавит вашего кумира
несытой шашели людской,
няньки отчизны,но чужой!
Не станет идола святого,
и вас не станет -только жгуча
кропива да бурьян степной
произрастут над трупом вашим,
а не барвиночек родной...
И станет кучею на куче
ваш смрадный гной, -и это все
ветер бесследно разнесет
со временем.А мы же Богу
молитву тихо вознесем,
и не богаты,не убоги.
ID:
663670
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 03.05.2016 20:34:03
© дата внесення змiн: 13.09.2016 22:12:51
автор: Забава
Вкажіть причину вашої скарги
|
